Засоби та методи наукового дослідження в ІКТ

Метод означає спосіб досягнення мети, певним чином впорядкована діяльність.
Науковий метод – це спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозв'язку і розвитку.

Метод – спосіб досягнення мети, розв’язання конкретної задачі; сукупність прийомів (операцій) практичного впливу чи теоретичного освоєння об’єктивної дійсності з метою її пізнання.

Методологія розуміється як певна система методів, які застосовуються в процесі пізнання в межах тієї або іншої науки, тобто методологія розглядається як частина конкретної науки.
Або концепції формування й аналізу наукового знання.
Методологія – це вчення про правила мислення при створенні науки, проведенні наукових досліджень.
Вчення про науковий метод пізнання або система наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір засобів, прийомів і методів пізнання.
Також розглядається як методологія управління, методологія ціноутворення тощо

Методика дослідження – це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження.

Методологічна основа – це науковий фундамент, з позиції якого дається пояснення основних наукових явищ і розкриваються їх закономірності.

Метод наукового пізнання

І. П. Павлов (1849 – 1936) зазначав: “Метод – найперша, основна річ. Від методу, від способу дії залежить уся серйозність дослідника. Вся справа в гарному методі. При гарному методі і не дуже талановита людина може зробити багато. А при поганому методі й геніальна людина буде працювати марно і не отримає цінних, точних даних”.

Метод зводиться до сукупності визначених правил, прийомів, способів і норм пізнання та дії. Це визначена система приписів, принципів, вимог, яка повинна орієнтувати суб’єкт пізнання на вирішення конкретного науково-практичного завдання для досягнення певного результату в тій чи іншій сфері людської діяльності. Г. Гегель зазначав, що метод є засобом, через який суб’єкт співвідноситься з об’єктом дослідження.
 

Методика дослідження – це сукупність прийомів і способів дослідження, включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним (емпіричним) матеріалом.

Методологія – це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.
У методології наукових досліджень виділяють два рівня пізнання:
• теоретичний – висунення і розвиток наукових гіпотез і теорій, формулювання законів та виведення з них логічних наслідків, зіставлення різних гіпотез і теорій;
• емпіричний – спостереження і дослідження конкретних явищ, експеримент, а також групування, класифікація та опис результатів дослідження.

Поняття системного, комплексного та цілісного підходу в науковому дослідженні

Структура: фундаментальні, загальнонаукові, конкретнонаукові принципи, конкретні методи, що використовуються для вирішення спеціальних завдань дослідженняфундаментальні, загальнонаукові, конкретнонаукові принципи, конкретні методи, що використовуються для вирішення спеціальних завдань дослідження

Системний підхід – один із головних напрямків методології спеціального наукового пізнання та соціальної практики, мета і завдання якого полягають у дослідженнях певних об’єктів як складних систем.
- інтеграція, синтез розгляду різних боків явища або об’єкта;
- адекватний засіб дослідження і розробки не будь-яких об’єктів, що довільно називаються системою, а лише таких, котрі є органічним цілим;
- вираження процедур подання об’єкта як системи та способів їх розробки;
- широкі можливості для одержання різноманітних тверджень та оцінок

Головні компоненти методики наукового дослідження
- первинні методи, що використовуються з метою збору інформації, вивчення джерел, спостереження, опитування та ін.
- ознакою способу реалізації розрізняють логіко-аналітичні, візуальні та експериментально-ігрові методи.